Розмовляючий хор

Поезією для нас зветься: примусити тексти звучати.
Ми виходимо з єдиного «ми» як літературної позиції.
Реалізація написаного – це сказане: розмовляючий хор.
Як поетична необхідність.
Форми вираження: компоноване сказане слово у різноманітності хорових форм розповіді та багатомовність текстів.
Особливості: негабаритних розмірів текстові партитури. Дев'ять мов.
Багатомовність хору – це його учасники.
Тексти віддзеркалюють точки тертя у суспільстві: проблеми міграції, багатомовність та освіта займають цетральні позиції.

„Інколи всі кажуть одне й те ж, потім хор ділиться на дві половини, які розмовляють між собою за принципом питання-відповідь, інколи одна половина хору щось шепче, а інша вимовляє текст дуже голосно та в іншому ритмі, інколи всі учасники вимовляють один і той же текст, але несинхронно, а деколи обидві половини хору кажуть одинаковий текст, але одна половина з невеликою затримкою або як тихе ехо іншої половини.

Заснований 18 травня 2014 у Відні
Керівник: Бруно Пісек